Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Звенігородська Г$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 9
Представлено документи з 1 до 9
|
1. |
Дудник В. М. Діагностика та прогнозування перебігу хронічного глоумеронефріту в дітей при порушенні гемопоезу та наявності поліморфізму генів інтерлейкінів 1В та 10 [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. Ю. Звенігородська // Перинатология и педиатрия. - 2013. - № 1. - С. 92-96. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/perynatology_2013_1_20 Мета роботи - удосконалити діагностику та прогнозування перебігу хронічного гломерулонефриту (ХГН) у дітей на І стадії хронічного захворювання нирок (ХЗН) шляхом оцінки характеру порушень гемопоезу та поліморфізму генів інтерлейкінів <%E 1 beta> і 10 (ІЛ-<$E 1 beta> і ІЛ-10). Під спостереженням знаходилося 64 дитини, хворі на ХГН, на І стадії ХЗН, середній вік - 12 років. У дітей з I стадією ХЗН анемія зустрічалася в 37,5 % обстежених, дефіцит заліза - в 34,38 %, зниження рівнів еритропоетину - в 15,63 %. Збільшення вмісту ІЛ-<$E 1 beta> сироватки крові зафіксовано у дітей, хворих на ХГН, із торпідним перебігом захворювання. У третини обстежених дітей виявлено цитокін-індуковану анемію (кореляційний зв'язок між рівнем гемоглобіну та ІЛ-<$E 1 beta> rxy = -0,35), при цьому вищий рівень ІЛ-<$E 1 beta> зареєстровано у пацієнтів із торпідним перебігом ХГН, на відміну від групи дітей у стані клініко-лабораторної ремісії (p << 0,05). Торпідний перебіг ХГН у переважної більшості дітей супроводжується наявністю генотипу С/Т поліморфізму гена ІЛ-<$E 1 beta>, що асоціюється з підвищеною продукцією ІЛ-<$E 1 beta> у сироватці крові, зниженням вмісту ендогенного еритропоетину та сироваткового заліза.
| 2. |
Звенігородська Г. Ю. Досвід використання препарату Стимол® при гострому пієлонефриті в дітей [Електронний ресурс] / Г. Ю. Звенігородська, Г. С. Гумінська, М. М. Демченко, О. Б. Педосенко, Л. А. Шангутова, Ю. О. Кислова, А. П. Конопліцька // Здоровье ребенка. - 2013. - № 7. - С. 25-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zd_2013_7_7
| 3. |
Дудник В. М. Цитокіновий профіль у дітей, хворих на хронічний гломерулонефрит, в залежності від алельного поліморфізму генів [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. Ю. Звенігородська, Г. С. Гумінська, О. Б. Педосенко, Т. П. Степанкевич // Український журнал нефрології та діалізу. - 2015. - № 3. - С. 40-41. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2015_3_12
| 4. |
Андрікевич І. І. Вивчення харчової поведінки дітей з надмірною масою тіла та ожирінням [Електронний ресурс] / І. І. Андрікевич, Г. І. Мантак, Г. Ю. Звенігородська // Вісник Вінницького національного медичного університету. - 2017. - Т. 21, № 1(2). - С. 238-241. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vvnmu_2017_21_1(2)__11
| 5. |
Звенігородська Г. Ю. Структура вроджених захворювань нирок і сечовивідних шляхів у дітей вінницької області [Електронний ресурс] / Г. Ю. Звенігородська, Г. С. Гумінська, Л. С. Старинець, Т. П. Степанкевич // Український журнал нефрології та діалізу. - 2017. - № 3. - С. 56-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uzhn_2017_3_43
| 6. |
Дудник В. М. Диференційна діагностика синдрому запору у дітей [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. І. Мантак, І. І. Андрікевич, Г. Ю. Звенігородська // Современная педиатрия. - 2018. - № 7. - С. 6-12. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2018_7_3 Зазначено, що запори спостерігаються у 3 % дошкільнят і у 1 - 2 % школярів. У більшості дітей, які звертаються по медичну допомогу з приводу запорів, не виявляється органічного захворювання. Мета роботи - підвищення ефективності проведення диференційної діагностики синдрому хронічного запору у дітей. Порушення моторної активності товстої кишки є провідним механізмом утворення даного синдрому. Велике значення у патогенезі хронічного запору має порушення структури (запальні, склеротичні, пухлинні процеси) і функції прямої кишки (координації діяльності м'язів тазового дна зі сфінктерним апаратом прямої кишки). Основні клінічні прояви запорів: частота випорожнень два і менше разів на тиждень; болюча дефекація; відмова від відвідування туалету; твердий кал; каломазання; абдомінальний дискомфорт. Для постановки попереднього діагнозу достатньо даних анамнезу та фізикального обстеження, однак для остаточного висновку необхідне проведення ретельного лабораторно-інструментального дослідження для виключення вторинної природи запору, особливо органічних причин його походження. Різне походження запорів, складний механізм їх розвитку, необхідність певних методів діагностики і призначення індивідуального лікування зумовлює важливість диференціального підходу до даної проблеми.
| 7. |
Дудник В. М. Диференціальна діагностика синдрому абдомінального болю у дітей [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. І. Мантак, І. І. Андрікевич, Г. Ю. Звенігородська, Г. Г. Однорогова // Современная педиатрия. - 2019. - № 1. - С. 75-81. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2019_1_13 Біль у животі є однією з найчастіших скарг у разі звернення до педіатра та однією з провідних причин екстреної госпіталізації дітей. Проаналізовано та узагальнено сучасні наукові дані щодо синдрому абдомінального болю у дітей. Пошук проводився у системі PubMed, базі даних систематичних оглядів Кокрана (Cochrane Database of Systematic Reviews), Центральному реєстрі контрольованих досліджень Кокрана (Cochrane Central Register of Controlled Trials) для публікацій з 2004 по 2018 рр. У дітей раннього віку дифузний біль у животі зустрічається найчастіше, зазвичай виникає гостро, колькоподібно. Якщо він не супроводжується підвищенням температури, не змінюються частота випорожнень і їх характер, відсутні зригування і блювання, спостерігається задовільна прибавка маси тіла, то це притаманне синдрому кишкової кольки дітей перших 3-х місяців життя. Абдоміналгії у ділянці верхнього квадранта живота справа виникають у разі порушення функції правої легені, плеври, діафрагми, печінки та жовчного міхура, 12-палої кишки, нирки і верхніх відділів сечовивідних шляхів, головки і тіла підшлункової залози, червоподібного відростка у разі його високого розташування. Біль у верхньому квадранті живота зліва виникає у випадку порушень з боку серця, нижньої частини лівої легені і плеври, діафрагми, шлунка, тіла і хвоста підшлункової залози, селезінки, лівої нирки і верхнього відділу сечовивідних шляхів, оскільки саме в цю ділянку проектуються названі органи. Абдоміналгії у нижньому квадранті живота справа виникають у разі змін з боку клубової кишки, апендикса, правої нирки і сечовода, придатків матки, сечового міхура. Біль у нижньому квадранті живота зліва виникає у разі порушення функції лівої нирки і сечоводу, придатків матки, товстої кишки, сечового міхура. Тому прояви абдомінального синдрому у дітей є індивідуальними. Правильна оцінка отриманих результатів клінічного обстеження дитини надає можливість провести диференціальну діагностику синдрому абдомінального болю в кожній клінічній ситуації.
| 8. |
Дудник В. М. Генетичні аспекти хронічного гломерулонефриту у дітей [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. Ю. Звенігородська, Г. С. Гумінська // Лікарська справа. - 2015. - № 1-2. - С. 159-160. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/LiSp_2015_1-2_46 Визначено частоту комбінацій алельних варіантів генів цитокінів ІЛ-1beta і ІЛ-10 у разі хронічного гломерулонефриту в дітей та встановлено зв'язок аллельного поліморфізму з перебігом захворювання, показниками гемопоезу і IL-1beta в сиворотці крові. Наявність C/T генотипу пов'язано зі збільшенням продукції інтерлейкіну-1beta в сироватці крові. Генетичний поліморфізм генів інтерлейкінів може бути новим маркером прогресування хронічного захворювання нирок.
| 9. |
Дудник В. М. Туберозний склероз: клінічний випадок у практиці дитячого нефролога [Електронний ресурс] / В. М. Дудник, Г. Ю. Звенігородська, І. І. Андрікевич, Г. І. Мантак, Г. С. Гумінська, Т. П. Степанкевич // Сучасна педіатрія. Україна. - 2020. - № 2. - С. 100-103. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Sped_2020_2_19
|
|
|